«З висоти замків»

Здалеку велично видніється, гордо піднісши свої шпилі до неба, Збаразький замок. Він мов велетень із міцними стінами, товщина яких сягає вгорі 175 см,  обнесений 40-метровим ровом впевнено вистояв перед будь-яким ворогом і не здався. Сам Галілео Галілей причетний до цього творіння, бо його учні Юрій і Христофор Збаразькі, набравшись знань у італійського винахідника, будують нездоланну фортецю. Та так і не побачивши замок у всій своїй красі-брати помирають один за одним. Стіни вперто опиралися ворожим військам у час національно-визвольних воєн на Західній Україні. Козацьке військо Богдана Хмельницького у жорстокій боротьбі сім тижнів тримає оборону замку. Саме тут загинув славнозвісний козак  Морозенко. Важлива роль битви: поляки вперше визнають, що українська держава існує. Про гайдамацьке повстання, тортури НКВС, пам’ять про всі події ,які відбувалися на території і під стінами замку, розкажуть експозиції музею. Тут велика колекція зброї, старовинні меблі і вишиванки, рідкісні книги…Замок, як надійний охоронець історії, ділиться своїм багатством спогадів із кожним відвідувачем.

Там де нині  містечко Вишнівець, на правому мальовничому березі річки Горинь, збудовано перший замок для захисту від татаро-монгольських набігів. Оноре де Бальзак, відвідавши цю місцину, назвав його «МАЛИМ ВЕРСАЛЕМ».А й справді, палац має свій королівський блиск всередині і довкола, вбравшись у ландшафтно-вишуканий дизайн придвірцевої території. Три покоління власників з роду Мнішеків , Міхал Єжи та Король Філіп створюють у Вишнівецькому палаці неймовірну розкіш : живопис (одних портретів з приватних зібрань Вишневецьких, Потоцьких, Сангушко, Чарторийських, Острозьких… близько шістсот), скульптура, антикварні меблі, голландські кахлі, література (близько двадцяти однієї тисячі томів), зброя, посуд…На особливу увагу заслуговує призамкова церква Вознесіння Господнього, яка є взірцем храмової архітектури і є усипальницею князів Вишневецьких. Під час польсько-турецької війни замок скорився ворогам, згодом  Перша і Друга світова війна теж принесли руйнування. І хоч палац відбудували, та первісний вигляд і внутрішнє багатство відновити не вдалося. Про вишукані гардероби двірцевих панянок, гучні застілля і оборонну могутність, родинні династії керманичів цього елітного гніздечка, гостей, що мали приємність відвідати палац-слухатимемо дуже уважно, бо надзвичайно цікаво.

Тут варто побувати лише тому, що рештки тогочасних мурів, залишки воріт і однієї з веж дихають романтикою і величністю спогадів, дивна краса руїн Кременецького замку на світлинах перетворюється у ексклюзивну декорацію старовинного кіно. Та ще й краєвиди згори відкривають неймовірні панорами міста, його околиць, довершених магією природи. Так, ЗАМОК не встояв… і не був відбудований. Та тутешня дивовижна атмосфера, яку залишили по собі унікальні особистості, що внесли особливий шарм у розбудову замку, не зруйнували старовинний місточок і запрошують на свої свідчення і спогади туристів. Спробуємо заглянути на найяскравішу сторінку його історії. Сигизмунд І, король Польщі, подарував замок своїй коханій дружині Боні Сфорца-італійській принцесі. Жінка, правителька міста і замку, неординарна особистість, утаємничена і закрита. Багато виникає запитань аби зрозуміти хто вона. Добра чи жорстока? Чому отруїла свою невістку? Скільки було у неї коханців? Яким чином прагнула увічнити свою молодість і красу?…Більше запитань, ніж відповідей. Відкриються всі карти на горі Бона!

Це про Кременець, який притулився своїми маленькими будиночками в надії захисту. Гори відповіли взаємністю. У літню пору, коли світловий день довгий, вартує  прогулятися вуличками невеличкого міста і оглянути його родзинкові місця. Комплекс споруд Єзуїтського колегіуму, архітектурний комплекс- одне із найгарніших місць Кременця, який складається з двох навчальних корпусів, що прилягають до Собору Преображення Господнього. Любителям парково-садового мистецтва буде приємно прогулятися Кременецьким ботанічним садом, де оберігаються тисячі рослин. Духовні святині і монастир, козацьке кладовище, музей Ю. Словацького…і навіть гори можна підкоряти у Кременці, якщо ви приїдете  сюди на не один день.